<?xml version="1.0" encoding="windows-1251" ?>
<rss version="2.0" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
   <channel>
      <title> </title>
      <link>http://zemik.hiblogger.net/rss/</link>
      <description>RSS feed of hiblogger.net user zemik</description>
      <pubDate>Sat, 22 Nov 2008 03:10:24 +0200</pubDate>
      <lastBuildDate>Sat, 22 Nov 2008 03:10:24 +0200</lastBuildDate>
      <image>
          <url>http://hiblogger.net/img/avatar/0/4/2/1200915146371209968.jpg</url>
          <title>hiBlogger.net user zemik </title>
          <link>http://zemik.hiblogger.net/rss/</link>
      </image>
<item>
<title>Інколи,щоб зрозуміти майбутнє потрібно заглянути в минуле!</title>
<link>http://zemik.hiblogger.net/56433.html</link>
<description>&lt;p&gt; &lt;span style=&quot;font-size:medium;&quot;&gt;&lt;i&gt;&lt;b&gt;Не знаю чому,але саме сьогодні на мене нахлинула хвиля спогадів.Я згадала перше кохання,переживання,перші виступи і перші падіння. Я ніколи не вірила,що перше кохання люди проносять на все життя, але сьогодня я в цьому переконалася,що яке б перше кохання не було, але ми на все життя запам&#039;ятаємо перші поцілунки,перші сльози і переживання, як наше серце виривалося з грудей ,коли ми бачили  об&#039;єкт наших почуттів, да навіть тепер, але вже тих почуттів немає.&lt;span style=&quot;font-size:small;&quot;&gt;&lt;span&gt;&lt;span style=&quot;color:#ff0000;&quot;&gt;Час іде і його не можливо зупинити&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;,ми дорослішаємо і я розумію,що більше я не зможу безтурботно гратися, лазити по деревам бігати у схованки,цього більше не буде,&lt;span style=&quot;color:#ff0000;&quot;&gt;життя іде і несе нас у вирій нових подій&lt;/span&gt;, але попереду також багато цікавого. Сьогодні я перегорнула своє життя на сторінок 5 назад і дізналася відповіді на свої запитання,побачила,що збулося,а що ще попереду з моїх дитячих фантазій.Раніше я не могла зрозуміти у чому сенс або смисл життя і тепер я зрозуміла,що &lt;span style=&quot;color:#ff0000;&quot;&gt;смисл і є у самому житті&lt;/span&gt;, щоб жити, кохати,перживати поразки і цінувати своє життя,бо вона нам дається всього один раз.Був час, коли я просто заплуталася в собі, в своїх переживаннях і не могла зрозуміти,що зі мною, а час брав своє, і коли я оговталася, то зрозуміла,що я ніби цілий рік була ві сні, &lt;span style=&quot;color:#ff0000;&quot;&gt;тож  треба поспішати жити&lt;/span&gt;,тому що життя не буде чекати і час також.Було багато тяжких моментів, коли не хотілося жити, але зараз мені й самій з цього просто смішно,тому що ті моменти зовсім не варті життя і вони в порівнянні з ним просто ніщо.Отже, треба пам&#039;ятати,що &lt;span style=&quot;color:#ff0000;&quot;&gt;час все лікує і забире все найгірше  з собою&lt;/span&gt;, а найкраще все залишиться з нами.Тож потрібно &lt;span style=&quot;color:#ff0000;&quot;&gt;поспішати робити багато хорошого&lt;/span&gt;,щоб бути в гармонії з собою і бути гордим за своє життя і ніколи не шкодувати про щось і щоб здійснилося те,що нам здавалося ніколи нездійсненним!&lt;/b&gt;&lt;/i&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;</description>
<pubDate>Tue, 08 Jul 2008 13:37:37 +0300</pubDate>
<guid>http://zemik.hiblogger.net/56433.html</guid>
</item>

<item>
<title>ЛЮБИТИ ЛЮДИНУ-ЦЕ ВЕЛИКЕ ЩАСТЯ!</title>
<link>http://zemik.hiblogger.net/19756.html</link>
<description>&lt;p&gt; &lt;span style=&quot;color:#ff0000;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:medium;&quot;&gt;Незабаром день СВ.Валентина-це велике щастя для всіх закоханих!Як це чудово кохати!Я сьогодні про це задумалася і зрозуміла,що кохання-це все,заради чого треба жити.Незалежно від того чи це кохання до друзів,чи до чогось іншого!Але кохати-це просто чудово.То ж вітаю всіх з наближаючим святом!&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color:#ff00ff;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:medium;&quot;&gt;Любовь искали и боготворили,&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color:#ff00ff;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:medium;&quot;&gt;Любовь теряли и не берегли!&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color:#ff00ff;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:medium;&quot;&gt;&amp;quot;Любви не существует&amp;quot;,-люди говорили.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color:#ff00ff;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:medium;&quot;&gt;А сами умирали от любви&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;font-size:medium;&quot;&gt;.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;&lt;span style=&quot;color:#339966;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:medium;&quot;&gt;Любити людину-це велике щастя і відповідальність,це постійне очікування та жертовність,це безмежне розуміння та бажання принести коханим трепетну мить радості!&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-size:medium;&quot;&gt;Любов не кара,але й не гра.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color:#ff0000;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:medium;&quot;&gt;Вона не квітка,що зів&#039;яне швидко&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;font-size:medium;&quot;&gt;.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-size:medium;&quot;&gt;Любов -це дар.І Бог сам вибира,&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color:#ff0000;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:medium;&quot;&gt;хто заслужив оце пізнати диво.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color:#993366;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:medium;&quot;&gt;Чудовий звичай вітати коханих,єдиних,бажаних,саме 14 лютого,поширився у всьому світі.Кілька років тому він прийшов до нас,мабуть,від найближчих сусідів-поляків.До речі, у Польщі в день закоханих прийнято надсилати листівки з привітаннями &amp;quot;Валентин&amp;quot; і частувати одне одного печивом, у вигляді сердець.А 14 лютого у США,діти вітають вчителів,начальників-підлеглі,один одного.Валентинів день в Америці не лише свято кохання, а й свято доброго тону.Який би дарунок ви не отримали,чи не вручили комусь,головне,щоб це було зроблено з любов&#039;ю.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color:#ff0000;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:large;&quot;&gt;&lt;i&gt;&lt;b&gt;&lt;span&gt;Я вам хочу побажати завжди,завжди,завжди кохати і бути коханими!!!!!!!&lt;/span&gt;&lt;/b&gt;&lt;/i&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;</description>
<pubDate>Sat, 02 Feb 2008 20:28:19 +0200</pubDate>
<guid>http://zemik.hiblogger.net/19756.html</guid>
</item>

<item>
<title>Знову сніг,але якби не ця депресія:(((</title>
<link>http://zemik.hiblogger.net/18682.html</link>
<description>&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color:#0000ff;&quot;&gt;&lt;b&gt;&lt;i&gt;&lt;span style=&quot;font-size:medium;&quot;&gt;Сьогодні вночі я помітила,що земля вкрилася білою ковдрою!&amp;quot;Ура,це ж очікуваний сніг&amp;quot;Земля стала такою гарною,але мені чомусь зовсім не радісно!:(( з цією владою і з цією новою їхньою системою&amp;quot;зовнішнього оцінюванння&amp;quot;просто жити не можна!скільки всього ще потрібно витримати, і вступні іспити ще й &amp;quot;зовнішнє оцінювання&amp;quot;!я просто не можу,мені дуже тяжко,особливо із-за математики,яку я мусила вибрати зовнішнім,так як йду на економічну спеціальність.&lt;/span&gt;&lt;/i&gt;&lt;/b&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#0000ff;&quot;&gt;&lt;b&gt;&lt;i&gt;&lt;span style=&quot;font-size:medium;&quot;&gt;математика дуже тяжка в пробних іспитах,ну навіщо цю систему придумали?.У ВуЗах кажуть, не  здавайте це зовнішнє воно не грає ролі,потім тільки приймаємо по зовнішньому і по нашим екзаменах!просто кошмар,голова йде обертом.Я не можу так розірватись, і готувати програму &amp;quot;зовнішнього&amp;quot;і програму вузу!мені так потрібен відпочинок,я просто вже заплуталась від цієї незрозумілості!так хочу відпочити,а не можу:(((депресія просто жах!&lt;/span&gt;&lt;/i&gt;&lt;/b&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt; &lt;/p&gt;</description>
<pubDate>Mon, 28 Jan 2008 14:01:45 +0200</pubDate>
<guid>http://zemik.hiblogger.net/18682.html</guid>
</item>

<item>
<title>хочу поздоровити всіх Тетянок з їхнім святом!</title>
<link>http://zemik.hiblogger.net/18247.html</link>
<description>
&lt;p&gt;&lt;i&gt;&lt;span style=&quot;font-size: medium&quot;&gt;&lt;span style=&quot;color: #339966&quot;&gt;Тянюшки, вітаю всіх зі святом, а також студентів!хочу побажати вам всіх людських благ&amp;nbsp;і як це не банально,але міцного здоров&#039;я!зі святом вас!!!!!!!!!!!!!!!!&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/i&gt;&lt;/p&gt;
</description>
<pubDate>Fri, 25 Jan 2008 22:35:55 +0200</pubDate>
<guid>http://zemik.hiblogger.net/18247.html</guid>
</item>

<item>
<title>новий запис</title>
<link>http://zemik.hiblogger.net/18220.html</link>
<description>&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color: #ff0000&quot;&gt;&lt;span&gt;&lt;b&gt;&lt;i&gt;Який сьогодні прекрасний день!життя-це дивна річ!ця неділя&amp;nbsp;&lt;span style=&quot;color: #ff0000&quot;&gt;видалася такою жахливою, вся в турботах, клопотах і т.д!і ось скоро очікувані вихідні!просто супер!у нас з дівчатами очікувана вечірка-&amp;quot;девишник&amp;quot;нарешті, мі всі подруги разом зберемося, побалакаємо, посумуємо!це дуже для мене радісна подія, так як із-за турбот ми дуже рідко всі бачимося!думаю,що повеселимося на всі 100%,обов&#039;язково напишу!Доречі давайте знайомитись, а то я тут зовсім новенька і взагалі ще нікого не знаю?:)&lt;/span&gt;&lt;/i&gt;&lt;/b&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;</description>
<pubDate>Fri, 25 Jan 2008 20:00:41 +0200</pubDate>
<guid>http://zemik.hiblogger.net/18220.html</guid>
</item>

<item>
<title>ніколи не шкодуй про те що пройшло а посміхнись від того що це було........</title>
<link>http://zemik.hiblogger.net/17323.html</link>
<description>
&lt;p&gt;&lt;b&gt;В дитинстві кожен мріє кимось бути!Будучи маленькою я дуже захоплювалася сценою, я вважала,що це&amp;nbsp; моє життя, що це все чим я живу!в 4 роки я знала всіх виконавців вітчизняної естради,їхні пісні!ще маленькоїюприходили гості до маїх батьків мене маленькою&amp;nbsp;ставили на стілець&amp;nbsp; і співала. співала пісні Алли Пугачової і багатьох інших виконавців!і всі дивувалися,як така маленька знає такі пісні, пророкували для мене світле майбутнє!і я так вважала!сцена-для мене була чимось таким близьким і чимось таким недосяжним!я багато мріяла......Я дуже хотіла виступати, співати, але не знала як мені в 7 років відрекомендувати себе,щоб мене взяли співати,куди бігти,що казати...Істалося те,що не можна передбачити,розлука батьків...Всі мрії про&amp;nbsp;музичне мистецтво&amp;nbsp;відпали,я жила с мамою, коштів було не багато і мене не змогли з матеріальних причин віддати на співи!&lt;/b&gt;&lt;b&gt;І ось перший мій виступ,мене помітили на уроці музики в школі,що я гарно співаю і запросили виступити!і це сталося,мій перший виступ в 8 років....Пройшов&amp;nbsp; дуже вдало!мене запрошували займатись,але.....Я залишилася співати тільки&amp;nbsp;в школі,!і ось коли мені випивнилося 11, я пішла в школу мистецтв, мама також була не проти і могла вже&amp;nbsp;мені це&amp;nbsp; дозволити!Ці роки для мене були якимись казковими,мріями дитинства,музика, концерти....Мене почали запрошувати на міські концерти,фестивалі..!ітут мені відкрилось справжнє обличчя конкуренції,зради!я вважала, як можна в мистецтві конкурувати,це ж так душевно,так піднесено,хіба можна в цій справі якісь не чисті замисли мати?!в 2007 році я отримала диплом про закінчення освіти по класу сольний спів!І тут я вирішила, в моєму житті, тільки музика, буду виступати,співати!і тут сталося не передбачуване.....перше взаємне &amp;nbsp;кохання!він був не пов&#039;заний з мистецтвом!звісно, сцена, музика відійшли кудись на інший план.Він проти якоїсь музичної кар&#039;єридумав,що&amp;nbsp;так мене втратить&amp;nbsp;!я просто примирилася!йшов 11-ий клас вже пора визначитись з майбутньою професією!ще з 9-ого класу, я вирішили,що стану журналістом, йшла до цього, але почала думати&amp;nbsp; мій юнак мене відмовляв від цього,мама, при цьому виявилося,що на цю професію немає бюджету,мама сказала,що терба йти туди,де є бюджет!Мію юнак здобуває економічну освіту і порекомендував мені також її отримати,вчуся я гарно,мама також почала мене вмовляти і я згодилася......!але одне но: математика-це просто не моє, я в цьому не сильна!стала я абітурієнткой &amp;quot;КПІ&amp;quot;,готовлюся до вступу на економічний факультет!так звичайно,якості економіста в мене присутні, але ж як же моя мрія,хочеться крикнути,але куди??????хіба можна вже щось змінити і відступити!вибір цієї професії для мене-означав що музика сцена-залишиться тільки як хоббі!мрії всі розлетілися вщент!і як тепер бути?хіба можна вже відступати?Чи правильно я зробила.... не знаю!Але я не маю права про щось шкодувати, все не так і погано!але дитяча мрія пішла від мене разом з дитинством і залишилась десь далеко у моєму серденьку....&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;</description>
<pubDate>Mon, 21 Jan 2008 13:58:23 +0200</pubDate>
<guid>http://zemik.hiblogger.net/17323.html</guid>
</item>

</channel>
</rss>